скучнувато
СКУЧНУВА́ТО.
1. Присл. до скучнува́тий.
2. у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь.
У нас усе гаразд, тільки дуже порожньо і скучнувато (Л. Укр., V, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)СКУЧНУВА́ТО.
1. Присл. до скучнува́тий.
2. у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь.
У нас усе гаразд, тільки дуже порожньо і скучнувато (Л. Укр., V, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)