скіпщина
СКІ́ПЩИНА, и, ж., іст. Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю.
Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю — на скіпщину, вітряк — з мірки (Кв.-Осн., II, 1956, 422);
// Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника.
Беруть землю за скіпщину у панів (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)