скіпщина
СКІ́ПЩИНА, и, ж., іст.
Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю.
Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю – на скіпщину, вітряк – з мірки (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника.
Беруть землю за скіпщину у панів (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)