слабодухість
СЛАБОДУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до слабоду́хий.
Учора, йдучи повз неї [хату], бачила вона похорон, а потім і обід, де моторна молодиця поралася жваво, майже весело, поштуючи гостей, і ні краплі сліз або слабодухості (Дн. Чайка, Тв., 1960, 69);
Мене мучить погане передчуття, та я ховаюся з ним перед товаришами,— соромно за свою слабодухість (Кол., На фронті.., 1959, 62).
Словник української мови (СУМ-11)