слабування

СЛАБУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. слабува́ти.

— Та ніхто й не навідається до мене.. — А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (Тесл., З книги життя, 1949, 81).

Значення в інших словниках

1. слабування — слабува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. слабування — див. слабість; хвороба  Словник синонімів Вусика
3. слабування — -я, с. Стан за знач. слабувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слабування — СЛАБУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. слабува́ти. – Та ніхто й не навідається до мене .. – А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах