славнісінько
СЛАВНІ́СІНЬКО. Присл. до славні́сінький.
Крикнуло [дитя]: «Мамо!.. мамо!..» Та так жалібно, славнісінько, неначе проситься, щоб мама його не губила (Кв.-Осн., II, 1956, 457).
Словник української мови (СУМ-11)СЛАВНІ́СІНЬКО. Присл. до славні́сінький.
Крикнуло [дитя]: «Мамо!.. мамо!..» Та так жалібно, славнісінько, неначе проситься, щоб мама його не губила (Кв.-Осн., II, 1956, 457).
Словник української мови (СУМ-11)