славутній

СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст. Славетний.

Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Л. Укр., І, 1951, 351);

Вперед, вперед, сини родини! Славутний день вже наступив! (Пісні та романси.., II, 1956, 265);

Нас так мало, так мало з породи могутньої Нездоланних бійців, що рушали під Трою; Про ті герці страшні, про ту пору славутнюю Навіть чудно і згадувать нині герою (Зеров, Вибр., 1966, 422).

Значення в інших словниках

1. славутній — славу́тній прикметник славетний рідко  Орфографічний словник української мови
2. славутній — -я, -є, славутний, -а, -е, заст. Славетний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. славутній — СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст. Славетний. Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Леся Українка); Нас так мало, так мало з породи могутньої Нездоланних бійців, що рушали під Трою...  Словник української мови у 20 томах
4. славутній — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.  Словник синонімів української мови