славутній
СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст.
Славетний.
Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Леся Українка);
Нас так мало, так мало з породи могутньої Нездоланних бійців, що рушали під Трою; Про ті герці страшні, про ту пору славутнюю Навіть чудно і згадувать нині герою (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)