слиня
СЛИ́НЯ, і, ж., заст., рідко. Слина.
Як до мене заговорить, тече з губи слиня (Чуб., V, 1874, 141).
◊ Розпуска́ти (розпусти́ти) сли́ні, рідко — те саме, що Розпуска́ти (розпусти́ти) сли́ну ( див. розпуска́ти).
[Варка:] Ти чогось слині розпустив, як баба Горпина (К.-Карий, І, 1960, 305).
Словник української мови (СУМ-11)