слобідський
СЛОБІДСЬКИ́Й, а́, е́. Стос. до слободи і слобідки.
Біля слобідської церкви вже купками стояли люди (Тулуб, В степу.., 1964, 486);
Шура безперестану цокотіла, розповідаючи слобідські новини (Добр., Тече річка.., 1961, 217);
// Який живе у слободі, слобідці.
Слобідські хлопці — шевців Казімірка та млинарського слюсаря Федько — лазили вже тим [підземним ходом], що до річки (Смолич, II, 1958, 51);
// у знач. ім. слобідськи́й, ко́го, ч. Той, хто живе у слободі, слобідці.
Словник української мови (СУМ-11)