слугиня

СЛУГИ́НЯ, і, заст., рідко.

1. ж. Те саме, що служни́ця 1.

[Йоганна (до Марції):] Прошу пробачити твоїй слугині, що не вспішилася тобі назустріч (Л. Укр., III, 1952, 177).

2. ч. Те саме, що слуга́ 1.

Вельможная пані.. Кожному слугині По золотому дала (Чуб., V, 1874, 1017).

Значення в інших словниках

1. слугиня — слуги́ня іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. слугиня — Слуга, служебка, служебниця, служка, (в покоях) покоївка, (в гаремі) одаліска.  Словник синонімів Караванського
3. слугиня — -і, заст., рідко. 1》 ж. Те саме, що служниця 1). 2》 ч. Те саме, що слуга 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слугиня — СЛУГИ́НЯ, і, заст., рідко. 1. ж. Те саме, що служни́ця. [Йоганна (до Марції):] Прошу пробачити твоїй слугині, що не вспішилася тобі назустріч (Леся Українка). 2. ч. Те саме, що слуга́ 1. Вельможная пані .. Кожному слугині По золотому дала (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
5. слугиня — Слуги́ня, -ні, -нею; -ги́ні, -ги́нь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. слугиня — Слугиня, -ні об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.  Словник української мови Грінченка