Словник української мови в 11 томах

слупчик

СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. слупчик — слу́пчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. слупчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. 1. Зменш.-пестл. до слуп. 2. Різновид вишивки {ґаптування}.  Словник української мови у 20 томах
  4. слупчик — Слупчик, -ка м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.  Словник української мови Грінченка