Значення в інших словниках слупчик — слу́пчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови слупчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Великий тлумачний словник сучасної мови слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. 1. Зменш.-пестл. до слуп. 2. Різновид вишивки {ґаптування}. Словник української мови у 20 томах слупчик — Слупчик, -ка м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48. Словник української мови Грінченка