слупчик

слу́пчик

-а, ч., заст.

Зменш.-пестл. до слуп.

Значення в інших словниках

1. слупчик — слу́пчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. 1. Зменш.-пестл. до слуп. 2. Різновид вишивки {ґаптування}.  Словник української мови у 20 томах
3. слупчик — СЛУ́ПЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп.  Словник української мови в 11 томах
4. слупчик — Слупчик, -ка м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.  Словник української мови Грінченка