слухняненько
СЛУХНЯ́НЕНЬКО. Присл. до слухня́ненький.
Вони слухняненько коло мене посідали; він сумно дививсь, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Вовчок, І, 1955, 205).
Словник української мови (СУМ-11)СЛУХНЯ́НЕНЬКО. Присл. до слухня́ненький.
Вони слухняненько коло мене посідали; він сумно дививсь, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Вовчок, І, 1955, 205).
Словник української мови (СУМ-11)