сльотний
СЛЬОТНИ́Й, а, е, розм. Те саме, що сльота́вий.
День був сльотний, дощ падав безперестанку (Коб., II, 1956, 244);
Такі думки снували в Тасиній голові в похмурий, сльотний день, коли вони повертали з кладовища (Дмит., Розлука, 1957, 21).
Словник української мови (СУМ-11)