сльотяний
СЛЬОТЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що сльота́вий.
*Образно. Як кожде взялося за свою роботу, то журба щезла, а натомість причепилася наново до всіх троїх [трьох] сльотяна нудьга (Март., Тв., 1954, 143).
Словник української мови (СУМ-11)