сліпачок
СЛІПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сліпа́к 5.
Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (Стельмах, І, 1962, 379).
Словник української мови (СУМ-11)СЛІПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сліпа́к 5.
Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (Стельмах, І, 1962, 379).
Словник української мови (СУМ-11)