сліпачок

СЛІПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сліпа́к 5.

Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (Стельмах, І, 1962, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпачок — сліпачо́к іменник чоловічого роду каганець Орфографічний словник української мови
  2. сліпачок — див. каганець; сліпий Словник синонімів Вусика
  3. сліпачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сліпак 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сліпачок — СЛІПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сліпа́к 5. Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах