сліпачок
СЛІПАЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до сліпа́к 5.
Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сліпачок — сліпачо́к іменник чоловічого роду каганець Орфографічний словник української мови
- сліпачок — див. каганець; сліпий Словник синонімів Вусика
- сліпачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сліпак 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сліпачок — СЛІПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сліпа́к 5. Із запічка Ксеня бере лучину, засвічує сліпачок, і з тим безпомічним вогником тихо ступає до столу (Стельмах, І, 1962, 379). Словник української мови в 11 томах