1. Словник української мови в 11 томах

сліпень

СЛІ́ПЕНЬ, пня, ч.

1. ент. Двокрила комаха, самка якої живиться кров’ю тварин і людини.

Великої економічної шкоди тваринництву завдають сліпні, нападаючи на тварин в жаркі сонячні дні (Профіл. захвор.., 1955, 115).

2. тільки мн., вульг. Очі.

Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить — бодай тобі повилазили! (Номис, 1864, № 3715).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпень — слі́пень іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
  2. сліпень — -пня, ч. 1》 ент. Двокрила комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і людини. 2》 тільки мн., вульг. Очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпень — СЛІ́ПЕНЬ, пня, ч. 1. Двокрила комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і людини. Великої економічної шкоди тваринництву завдають сліпні, нападаючи на тварин в жаркі сонячні дні (з навч. літ.). 2. тільки мн., грубо. Очі. Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить – бодай тобі повилазили! (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. сліпень — Сліпень, -пня м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Ном. Словник української мови Грінченка