сліпенький

СЛІПЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сліпи́й 1-5, 7.

Цурався [Гриць] діда тому, що той був сліпенький на одне око (Збан., Сеспель, 1961, 427);

Ще як було воно миршавим сліпеньким цуценятком, то, як і всі, годувалося маминим молоком (Мельн., До раю.., 1961, 5);

Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неосвітленими. Лиш де-не-де спалахували і мерехтливо миготіли сліпенькі вогники (Смолич, Світанок.., 1953, 174);

Знов тихо й не видно нікого, бо сліпенькі зірки недобачають, а місяця нема… (Григ., Вибр., 1959, 188);

// у знач. ім. сліпе́нький, кого, ч.; сліпе́нька, кої, ж., пестл. Людина, позбавлена зору.

На майдані збилось чимало народу біля кобзаря.. Сліпенький співав про зруйнування коша (Стор., II, 1957, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпенький — сліпе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сліпенький — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. сліпенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до сліпий 1-5), 7). || у знач. ім. сліпенький, -кого, ч.; сліпенька, -кої, ж., пестл. Людина, позбавлена зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сліпенький — СЛІПЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сліпи́й 1–5, 7. Цурався [Гриць] діда тому, що той був сліпенький на одне око (Ю. Збанацький); Ще як було воно миршавим сліпеньким цуценятком, то, як і всі, годувалося маминим молоком (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. сліпенький — Сліпий, -а, -е 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3) — замок = лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. ум. сліпенький, сліпесенький. Словник української мови Грінченка