Словник української мови в 11 томах

сліпнучий

СЛІ́ПНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до слі́пнути.

Синові діти здавались [матері] дрібними, сліпнуче око все спочивало на білявих головках [дітей] (Коцюб., II, 1955, 271);

Чи висушиш ти сльози наші, сонце, На сліпнучих очах? (Олесь, Вибр., 1958, 324).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сліпнучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до сліпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови