сліпнучий
СЛІ́ПНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до слі́пнути.
Синові діти здавались [матері] дрібними, сліпнуче око все спочивало на білявих головках [дітей] (Коцюб., II, 1955, 271);
Чи висушиш ти сльози наші, сонце, На сліпнучих очах? (Олесь, Вибр., 1958, 324).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сліпнучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до сліпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови