1. Словник української мови в 11 томах

сліпнути

СЛІ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. сліп, ла, ло і слі́пнув, нула, ло; недок. Ставати сліпим, втрачати зір.

Од поганого зерна і кури сліпнуть (Укр.. присл.., 1955, 286);

Прадід сидів там довго, сліпнути почав у темному і вогкому підземеллі (Кучер, Трудна любов, 1960, 228);

// Втрачати здатність добре бачити (про очі).

Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі, .. Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411);

// від чого. Погано бачити певний час через яскраве світло, дим, сльози, нервове збудження і т. ін.

Вийшовши на вулицю, Ясень трохи сліпне від густих, щедрих променів світла, що ллються з неба (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 121);

Дорошенко відчув, що сліпне від люті, від нахлинулої в голову крові (Гончар, Тронка, 1963, 212);

*Образно. З вулиць розходяться люди, крамниці гаснуть, заплющують очі — двері і вікна — і острів сліпне (Коцюб., II, 1955, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпнути — слі́пнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сліпнути — -ну, -неш; мин. ч. сліп, -ла, -ло і сліпнув, -нула, -нуло; недок. Ставати сліпим, втрачати зір. || Втрачати здатність добре бачити (про очі). || від чого. Погано бачити певний час через яскраве світло, дим, сльози, нервове збудження тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпнути — СЛІ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. сліп, ла, ло і слі́пнув, нула, ло; недок. Ставати сліпим, втрачати зір. Од поганого зерна і кури сліпнуть (прислів'я); Прадід сидів там довго, сліпнути почав у темному і вогкому підземеллі (В. Словник української мови у 20 томах
  4. сліпнути — ОСЛІ́ПНУТИ (стати сліпим), ОСЛІ́ПТИ рідше, ОТЕМНІ́ТИ розм. рідше. — Недок.: слі́пнути. Пригадую: з фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. Таке собі просте лихо — На ліве око осліп (М. Рильський); Лавра я не знав. Кажуть, що він ще замолоду отемнів та й скоро помер (Ю. Федькович). Словник синонімів української мови
  5. сліпнути — Слі́пнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сліпнути — Сліпнути, -ну, -неш гл. Слѣпнуть. Словник української мови Грінченка