сліпма

СЛІПМА́, присл.

1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп.

Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (Гончар, Новели, 1954, 125).

◊ Сліпма́ упада́ти див. упада́ти.

2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних.

На запального Сагайду іноді «находило» таке, що він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен. З Кармазиним цього ніколи на траплялось. Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (Гончар, III, 1959, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпма — сліпма́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сліпма — пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. НАВМАННЯ; сліпцем. Словник синонімів Караванського
  3. сліпма — див. навмання; спересердя Словник синонімів Вусика
  4. сліпма — присл. 1》 Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. 2》 Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сліпма — СЛІПМА́, присл. 1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (О. Гончар). 2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних. Словник української мови у 20 томах
  6. сліпма — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Словник синонімів української мови
  7. сліпма — Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у. Словник української мови Грінченка