сліпма
СЛІПМА́, присл.
1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп.
Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (Гончар, Новели, 1954, 125).
◊ Сліпма́ упада́ти див. упада́ти.
2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних.
На запального Сагайду іноді «находило» таке, що він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен. З Кармазиним цього ніколи на траплялось. Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (Гончар, III, 1959, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сліпма — сліпма́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сліпма — пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. НАВМАННЯ; сліпцем. Словник синонімів Караванського
- сліпма — див. навмання; спересердя Словник синонімів Вусика
- сліпма — присл. 1》 Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. 2》 Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сліпма — СЛІПМА́, присл. 1. Не дивлячись нікуди, не бачачи нічого; наосліп. Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (О. Гончар). 2. Не знаючи напевно обставин, не маючи точних даних. Словник української мови у 20 томах
- сліпма — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Словник синонімів української мови
- сліпма — Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у. Словник української мови Грінченка