смаглолиций
СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смагляволиций, смагловидий.
— Перестань,— стогне смаглолиций боєць з рукою на перев’язі, відвертаючи сердите обличчя (Тют., Вир, 1964, 375);
Смаглолиця Катерина-трудівниця В сад іде, Але не в гості,— Садовод вона в колгоспі (Нагн., Вибр., 1957, 156).
Словник української мови (СУМ-11)