смаглій

СМАГЛІ́Й, я́, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак.

— Так ти мене не впізнала? — весело окинув її оком смаглій, поставивши барило на землю (Гончар, Тронка, 1963, 185).

Значення в інших словниках

1. смаглій — смаглі́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. смаглій — -я, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смаглій — СМАГЛІ́Й, я́, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак. – Так ти мене не впізнала? – весело окинув її оком смаглій, поставивши барило на землю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. смаглій — Смаглій, -лія м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.  Словник української мови Грінченка