смажитися
СМА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.
1. тільки 3 ос. Готуватися на вогні, на жару перев. із жиром без використання води (про їжу); жаритися.
Мав він такий тонкий нюх, що по запаху диму міг безпомилково визначити, у чиїй хаті смажиться сало (Тют., Вир, 1964, 240);
Хутко розпалив [Лаврін] у пічці вогонь, оббілував зайця і поклав його смажитись (Донч., III, 1956, 126);
// Пропікатися на вогні, на жару (про насіння, горіхи і т. ін.).
В олійниці насіння шеретується, І смажиться, і пахне хатнім затишком (Мисик, Біля криниці, 1967, 156).
2. розм. Те саме, що пекти́ся 2.
Сліпучий день.. З кіньми, з тачанками смажаться на сонці закіптюжені пилюкою, посірілі, мов степові птахи, повстанці (Гончар, II, 1959, 110);
На березі було мало охочих до морських споглядань, видно, новачки не поспішали смажитись під невмолимим кримським сонцем (Збан., Сеспель, 1961, 39).
Словник української мови (СУМ-11)