смажитися
СМА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.
1. тільки 3 ос. Готуватися на вогні, на жару перев. із жиром без використання води (про їжу); жаритися.
Мав він такий тонкий нюх, що по запаху диму міг безпомилково визначити, у чиїй хаті смажиться сало (Григорій Тютюнник);
Хутко розпалив [Лаврін] у пічці вогонь, оббілував зайця і поклав його смажитись (О. Донченко);
// Пропікатися на вогні, на жару (про насіння, горіхи і т. ін.).
В олійниці насіння шеретується, І смажиться, і пахне хатнім затишком (В. Мисик).
2. розм. Те саме, що пекти́ся 2.
А я на своєму возику, як карась на сковороді, смажився, обливався потом, вертівся (В. Винниченко);
Смажитись під сонцем.
Словник української мови (СУМ-20)