смарувати
СМАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Шмарувати.
З тими чобітьми він сідав на приспу [призьбу] і витирав їх шматиною від пороху і смарував дьогтьом [дьогтем] (Стеф., І, 1949, 113);
Захорієш — кричи, вийся від болю, а тебе будуть смарувати ведмежим лоєм (Хотк., II, 1966, 173).
Словник української мови (СУМ-11)