смереча
СМЕРЕЧА́, а́ти, с. Молода смерека.
Сам посадив гіллясте смереча, Щоб виросло зелене серед літа (Мал., І, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)СМЕРЕЧА́, а́ти, с. Молода смерека.
Сам посадив гіллясте смереча, Щоб виросло зелене серед літа (Мал., І, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)