смереча

СМЕРЕЧА́, а́ти, с. Молода смерека.

Сам посадив гіллясте смереча, Щоб виросло зелене серед літа (Мал., І, 1956, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смереча — СМЕРЕЧА́, а́ти, с. Молода смерека. Сам посадив гіллясте смереча, Щоб виросло зелене серед літа (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  2. смереча — -ати, с. Молода смерека. Великий тлумачний словник сучасної мови