смеркома

СМЕРКОМА́, присл., розм. Те саме, що смерко́м.

Того дня Сагайдак покидав ферму вже геть смеркома (Добр., Тече річка.., 1961, 89);

Іванові випало здавати рибу, і в берег він повернувся уже смеркома (Гончар, Південь, 1951, 135).

Значення в інших словниках

1. смеркома — смеркома́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. смеркома — див. затемна; увечері  Словник синонімів Вусика
3. смеркома — присл., розм. Те саме, що смерком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. смеркома — СМЕРКОМА́, присл., розм. Те саме, що смерко́м. Того дня Сагайдак покидав ферму вже геть смеркома (С. Добровольський); Іванові випало здавати рибу, і в берег він повернувся уже смеркома (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах