смішливо
СМІШЛИ́ВО. Присл. до смішли́вий.
— А хіба ви, тату, бачили ракету? — смішливо подає голосок Тоня (Гончар, Тронка, 1963, 10);
Побачивши ефект від свого жарту, Петро Карлович смішливо провадив далі: «А то ще, уявіть собі, зустрічаю недавно одного знайомого, офіцера англійської армії» (Ільч., Серце жде, 1939, 124).
Словник української мови (СУМ-11)