смішненький
СМІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смішни́й 1.
Чи западала в ті часи думка щось смішненьке написати? Признаюся чесно: така думка виникла (Ковінька, Кутя.., 1960, 90);
Дівча славне, смішненьке, бо все просторікує і резоньорствує [резонерствує], як наша Дора (Л. Укр., V, 1956, 259).
Словник української мови (СУМ-11)