1. Словник української мови в 11 томах

смішненький

СМІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смішни́й 1.

Чи западала в ті часи думка щось смішненьке написати? Признаюся чесно: така думка виникла (Ковінька, Кутя.., 1960, 90);

Дівча славне, смішненьке, бо все просторікує і резоньорствує [резонерствує], як наша Дора (Л. Укр., V, 1956, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смішненький — смішне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смішненький — -а, -е. Пестл. до смішний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смішненький — СМІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смішни́й 1. Чи западала в ті часи думка щось смішненьке написати? Признаюся чесно: така думка виникла (О. Ковінька); Смішливе дівча. Словник української мови у 20 томах