сніговій
СНІГОВІ́Й, ю, ч. Сильний вітер із снігом; завірюха, метелиця.
Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (Гончар, IV, 1960, 71);
Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
Словник української мови (СУМ-11)