снігопад

СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості).

Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (Донч., VI, 1957, 375);

Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Гур., Друзі.., 1959, 23);

У деяких гірських районах після великих снігопадів потепління іноді настає в січні (Звірі.. Карпат.., 1952, 7).

Значення в інших словниках

1. снігопад — снігопа́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. снігопад — див. заметіль  Словник синонімів Вусика
3. снігопад — -у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. снігопад — Сніговій, сніговиця, сніжниця, див. метіль  Словник чужослів Павло Штепа
5. снігопад — СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (О. Донченко); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (О.  Словник української мови у 20 томах
6. снігопад — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М.  Словник синонімів української мови