снігопад

СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості).

Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (Донч., VI, 1957, 375);

Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Гур., Друзі.., 1959, 23);

У деяких гірських районах після великих снігопадів потепління іноді настає в січні (Звірі.. Карпат.., 1952, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігопад — снігопа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. снігопад — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М. Словник синонімів української мови
  3. снігопад — СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (О. Донченко); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (О. Словник української мови у 20 томах
  4. снігопад — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  5. снігопад — Сніговій, сніговиця, сніжниця, див. метіль Словник чужослів Павло Штепа
  6. снігопад — -у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Великий тлумачний словник сучасної мови