снігопад

СНІГОПА́Д, у, ч.

Випадання снігу (перев. у великій кількості).

Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (О. Донченко);

Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (О. Гуреїв);

У деяких гірських районах після великих снігопадів потепління іноді настає в січні (з наук. літ.);

* Образно. Скільки в небі шамотіння снігопаду! (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігопад — снігопа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. снігопад — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  3. снігопад — -у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. снігопад — Сніговій, сніговиця, сніжниця, див. метіль Словник чужослів Павло Штепа
  5. снігопад — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М. Словник синонімів української мови
  6. снігопад — СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (Донч., VI, 1957, 375); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах