соборувати

СОБО́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., церк. Здійснювати над ким-небудь соборування.

Значення в інших словниках

1. соборувати — собо́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. соборувати — Здійснювати Таїнство Соборування; єлеосвячувати  Словник церковно-обрядової термінології
3. соборувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., церк. Здійснювати над ким-небудь соборування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. соборувати — СОБО́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., кого, церк. Здійснювати над ким-небудь обряд соборування.  Словник української мови у 20 томах
5. соборувати — Собо́рувати, -рую, -єш гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували.  Словник української мови Грінченка