совочок

СОВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сово́к.

На лавах [у парку] сиділи мамки, няні.. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Досв., Вибр., 1959, 369);

Нелегка праця палеонтолога: спершу лопатою, а потім совочком, ножем і щіткою треба перебрати сотні тонн грунту (Знання.., 1, 1971, 13).

Значення в інших словниках

1. совочок — сово́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. совочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до совок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. совочок — СОВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сово́к¹. На лавах [у парку] сиділи мамки, няні .. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах