совочок

СОВО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до сово́к¹.

На лавах [у парку] сиділи мамки, няні .. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Олесь Досвітній);

Нелегка праця палеонтолога: спершу лопатою, а потім совочком, ножем і щіткою треба перебрати сотні тонн ґрунту (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. совочок — сово́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. совочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до совок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. совочок — СОВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сово́к. На лавах [у парку] сиділи мамки, няні.. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах