содник

СО́ДНИК, а, ч. Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м’ясистим листям і дрібними двостатевими квітками.

Содник росте чистими заростями або разом з солонцем трав’янистим (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 134).

Значення в інших словниках

1. содник — со́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. содник — -а, ч. Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м'ясистим листям і дрібними двостатевими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. содник — СО́ДНИК, а, ч. Рід рослин родини лободових з вузьким м'ясистим листям і дрібними двостатевими квітками. Содник росте чистими заростями або разом з солонцем трав'янистим (з наук. літ.); У золі багатьох видів соднику міститься сода і поташ (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах