созівець

СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм. Те саме, що тсо́зівець.

— Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу.. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (Стельмах, II, 1962, 413).

Значення в інших словниках

1. созівець — со́зівець іменник чоловічого роду, істота член товариства спільної обробки землі іст., розм.  Орфографічний словник української мови
2. созівець — СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм., заст. Те саме, що тсо́зівець. – Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу .. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах