созівець
СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм., заст.
Те саме, що тсо́зівець.
– Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу .. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)