1. Словник української мови у 20 томах

созівець

СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм., заст.

Те саме, що тсо́зівець.

– Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу .. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. созівець — со́зівець іменник чоловічого роду, істота член товариства спільної обробки землі іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. созівець — СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм. Те саме, що тсо́зівець. — Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу.. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (Стельмах, II, 1962, 413). Словник української мови в 11 томах