1. Орфографічний словник української мови

созівець

со́зівець

іменник чоловічого роду, істота

член товариства спільної обробки землі

іст., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. созівець — СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм., заст. Те саме, що тсо́зівець. – Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу .. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. созівець — СО́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., іст., розм. Те саме, що тсо́зівець. — Ви його, товаришу, до себе на завод візьміть, бо я уже і дивитись на цього созівця не можу.. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години (Стельмах, II, 1962, 413). Словник української мови в 11 томах