соколовий
СОКОЛО́ВИЙ, а, е. Те саме, що соколи́ний.
Дим, сизий, як соколове крило, обгортав його звідусіль (Загреб., Диво, 1968, 107);
— Як-то було й по-якому? — став Павла питати дід сивий, дивлячись йому в вічі своїм оком соколовим (Вовчок, І, 1955, 174).
Словник української мови (СУМ-11)