сокольник

СОКО́ЛЬНИК, а, ч., іст. Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними.

Обслужували мисливські промисли в [феодальних] маєтках [Полісся] спеціальні групи селян (ловці, стрільці,.. сокольники і т. ін.) (Іст. УРСР, І, 1953, 123).

Значення в інших словниках

1. сокольник — соко́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сокольник — -а, ч., іст. Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сокольник — СОКО́ЛЬНИК, а, ч., іст. Той, хто доглядає ловчих птахів, навчає їх і полює з ними. Обслужували мисливські промисли в [феодальних] маєтках [Полісся] спеціальні групи селян (ловці, стрільці, .. сокольники і т. ін.) (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах